Відео міст Київ - Кишинів на тему: «Будівництво ГЕС на Дністрі може призвести до екологічної катастрофи»

.

Гідрологи рік за роком фіксують вкрай низький рівень води в Дністрі. У минулому році ситуація особливо загострилася - під загрозою опинилося водопостачання ряду великих міст, як в Україні, так і в Молдові. Проблема зневоднення, що загрожує Дністру – це екологічна катастрофа, яку не вирішити без термінових спільних зусиль обох країн. На українській території знаходяться два найбільших водосховища Дністра, які дозволяють регулювати рівень води в річці.

Головне питання, за яким у Молдови та України є розбіжності - енергетичний. Україна активно використовує Дністер для виробництва електроенергії. Дністровський енергетичний комплекс складається з трьох станцій: ГЕС в Новодністровську Чернівецької області, ГЕС в селі Нагоряни Вінницької області (17 га знаходяться на молдавській території) і гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС) в Сокирянському районі Чернівецької області. У Молдові вважають, що робота українських гідроспоруд згубно впливає на річку: побудована для балансу і так званого "заспокоєння води" ГЕС-2, замість того щоб згладжувати перепади рівнів Дністра через роботу ГАЕС, тільки посилює їх. Згідно з даними Інституту геофізики НАН України будівництво Новодністровської ГАЕС може збільшити сейсмічну активність в регіоні з 6 до 7 балів. Міністерство екології України вказувало на те, що зона, де проводиться будівництво, має високий ризик ерозії і зсувних процесів. Екологи двох країн говорили, що зведення та експлуатація ще одного гідроенергетичного комплексу призведе до подальшого зниження рівня води в річці, погіршення її якості, ще більше порушить функціонування екосистем Середнього і Нижнього Дністра і може створити складнощі в постачанні питної води в Республіку Молдова та Одеську область України.

Щоб обговорити це вкрай важливе для обох країн питання зібралися на відео прес-конференцію експерти:

У Києві: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги
Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України

У Кишиневі: Олена Зубкова, доктор біологічних наук, професор Інституту зоології АН Молдови
Ілля Тромбіцкій, доктор біологічних наук, керівник Міжнародної асоціації охоронців річки Дністер ЕКО-Тірас.

Позиція українських екологів щодо планованого будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС

Активісти Всеукраїнської екологічної ліги та Асоціації рибалок України з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей докладають багато зусиль, намагаючись не допустити будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Члени цих двох потужних вітчизняних громадських об’єднань, які стали депутатами Івано-Франківської обласної Ради ініціювали обговорення питання будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС. Івано-Франківська обласна Рада прийняла одностайне рішення не допустити цього будівництва та звернулася до державної адміністрації з вимогою підримати це рушення. Під час засідання Івано-Франківської державної адміністрації 25 грудня 2015р. ухвалили рішення про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж Дністра та підтримали звернення до Тернопільської й Чернівецької областей з проханням ухвалити аналогічні рішення. У зверненні надано рекомендації районним, міським, селищним і сільським радам, на територіях яких планується будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС, утриматись від погодження питання розміщення об’єктів та звернутися до служби Державної охорони природно-заповідного фонду України з проханням забезпечити додержання режиму охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж річки Дністер і на території Національного природного парку «Дністровський каньйон». Проте, під час засідання 4 січня 2016 р. депутати Тернопільської обласної ради проголосували за виключення з порядку денного засідання проекту рішення про накладення мораторію на будівництво нових ГЕС на Дністрі в межах області. Натомість вони ухвалили рішення про створення спеціальної комісії, до якої увійшли депутати та представники громадських організацій, яка протягом трьох місяців вивчатиме ситуацію. Питання накладення мораторію відклали.

На думку екологів наслідками будівництва ГЕС, зокрема, є:
• перегородження річки і створення водосховищ, на яких відбуваються обвали берегів, на деяких ділянках вони можуть досягати сотень метрів;
• підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення ґрунтів на територіях поблизу водосховищ;
• затоплення родючих заплавних земель;
• зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов;
• зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох цінних видів риб;
• замулення дна річок.

- Подібним прикладом є каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, наслідком будівництва якого стала фрагментація та замулення р. Дніпро, затоплення 709900 га земель і перетворення екосистеми з річкової на озерно-річкову – сказав під час прес-конференції голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Внаслідок будівництва гребель на річці утворився ряд застійних озер зі слабким водообміном та поганою самоочищувальною здатністю, які стали вловлювачами промислових забруднень. Мешканці річок – планктон і риба також дуже потерпають від будівництва гребель. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, тому, що через утворені заглиблення вони стають непридатними для нересту. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін. У водосховищах, забруднених стоками, добривами, що змиваються з полів, улітку досить часто спостерігається явище «цвітіння води», тобто масовий розвиток фітопланктону, що спричинює зміну кольору води й погіршує її кисневу забезпеченість. Це призводить до масової загибелі риби та інших мешканців водойм.

ПАТ «Укргідроенерго» планує розмістити Верхньодністровський каскад ГЕС на заповідних територіях національного природного парку «Дністровський каньйон», частині природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частині Галицького національного природного парку.

Довідково:

НПП «Дністровський каньйон» – одне із семи чудес України, створений Указом Президента України у лютому 2010 року з метою збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів лісостепової зони Придністров’я. Площа НПП становить 10829,18 га. На території парку виявлено 21 ендемічний і реліктовий вид рослин, 25 – хребетних тварин, близько 50 – комах, що занесені до Червоної книги України, та 11 видів тварин, що охороняються за списками Бернської конвенції. Місцевість налічує 431 історичну, культурну та 72 архітектурні пам’ятки й має сприятливі рекреаційні ресурси. Особливістю парку є відомі в усьому світі скельні відслонення (села Стінка Бучацького і Трубчин Борщівського району Тернопільської області), що містять давні скам’янілі рештки флори й фауни, яким близько 500 мільйонів років, та травертинові скелі – унікальні за своєю привабливістю, порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами та гротами.

НПП «Хотинський» – створений Указом Президента України в січні 2010 р. з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів у басейні річки Дністер на території трьох районів – Хотинського, Сокирянського та Кельменецького (Чернівецька область). Площа НПП – 9431,7 га. Завдяки різноманітності геологічної будови, рельєфу, ґрунтів, мікроклімату та умов зволоження тут збереглись 520 видів судинних рослин, 42 з яких занесені до созологічних списків міжнародного та національного рівнів. За загальною кількістю раритетних видів, які занесені до різних cозологічних списків, НПП займає п’яте місце серед 26 національних парків України. Зокрема, на території парку є 37 рідкісних видів безхребетних тварин, 17 з яких занесено до Червоної книги України і 16 – до Європейського Червоного списку. Фауна риб Дністровського водосховища є дуже цінною – тут водяться такі рідкісні види, як білизна, рибець та умбра.

НПП «Галицький» – створений Указом Президента України в серпні 2004 р. для збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових, лучно-степових та водно-болотних природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, історико-культурну, оздоровчу, освітню та естетичну цінність. Площа НПП – 14 684,8 га. На території парку виявлено 17 видів лісової флори, 23 раритетні види рослин, 48 видів риб, 15 – земноводних, 17 – плазунів, 246 – птахів, 52 – ссавців та 315 видів безхребетних, що занесені до Червоної книги України, 4 види рослин і 9 видів тварин – до Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин перебувають під охороною Бернської конвенції. З 2007 р. у Галицькому НПП функціонує центр реабілітації диких тварин, який створено для реабілітації й подальшого повернення в природу представників місцевої фауни, які потрапили в біду.


- Автори проекту будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС передбачають можливість включення деяких водосховищ каскаду ГЕС до НПП «Дністровський каньйон» з розширенням території парку. Варто зазначити, що Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» вже передбачено запровадження системи природоохоронних заходів збереження біо- та ландшафтного різноманіття й розширення площі природно-заповідного фонду до 10% у 2015 році та до 15% загальної території країни у 2020 році – наголосила голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко – Натомість ПАТ «Укргідроенерго» в рамках діяльності Верхньодністровського каскаду ГЕС планує за рік виробляти 830 млн кВт•год, тобто, за умови, що в Україні річне виробництво електроенергії становить 165 млрд кВт•год, цей показник становить лише 0,5% (!) загальнодержавного обсягу електроенергії. Зауважимо, що станції працюватимуть на 24% потужності. Керівництво підприємства обіцяє постачати «дешеву» електроенергію селянам, проте це не передбачено ні на законодавчому рівні, ні технічними умовами, тому що енергія, вироблена цими ГЕС, спочатку йде до загальнодержавного вузла та лише потім розділяється між регіонами. З обігу земель для сільськогосподарського використання буде виведено 100–130 тис га родючих ґрунтів, площа дзеркала водосховища становитиме 4 649 га (!). Планується, що одна з ГЕС буде дериваційною, що, в свою чергу, може спричинити зниження рівня ґрунтових вод і, як наслідок, зникнення води в криницях та утворення «сухого русла» річки.


З огляду на це, Всеукраїнська екологічна ліга та Асоціація рибалок України ініціювали проведення засідання Національної екологічної ради України з представниками органів місцевого самоврядування Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, обласних управлінь водних ресурсів, наукових установ та громадськості, під час якого було обговорено негативні екологічні, економічні та соціальні наслідки спорудження ГЕС та представлено позицію НЕРУ щодо будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Національна екологічна рада України звернулась до Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України підготувати та провести спочатку комітетські, а потім і депутатські слухання «Щодо планованого будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС».

Українські екологи звернулися до своїх молдовських колег підтримати цю ініціативу, та теж провести спільну роботу зі своїми депутатами.

Ці дії дозволять провести через деякий час Відео-міст в розширеному форматі: депутати науковці та громадськість. Та знайти спільне рішення з цього життєва важливого питання для обох країн.