The most significant results of research completed in 2020
2. Способи генетичного контролю племінних ресурсів культивованих видів риб в аквакультурі України
3. Нові внутрішньопородні типи українських порід коропа
4. Комбіновані технології ікряно-товарного осетрівництва
5. Способи годівлі осетрової молоді кормами, збагаченими комплексом біологічно активних речовин
1. Експрес діагностика інфекційних захворювань риб із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції.
Розроблено діагностичні системи на основі полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для ідентифікації бактеріальних та вірусних захворювань риб, які за даними Міжнародного Епізоотичного Бюро є найбільш небезпечними для об’єктів сучасної аквакультури. Відпрацьовано діагностикуми для вірусних захворювань коропових, лососевих, осетрових та інших видів риб: вірус інфекційного панкреатичного некрозу (IPNV), вірус геморагічної септицемії (VHSV), вірус інфекційного гематопоетичного некрозу (IHNV), альфавірус лососевих (SAV), вірус інфекційної анемії лососевих (ISAV), реовірус лососевих (PRV), вірус весняної віремії коропа (SVCV), герпесвірус коропа (СyHV-3, KHV), вірус віспи коропа (Carp Edema Virus, CEV), іридовірус осетрових (AcIV-E) та герпесвірус осетрових (AcHV). Апробовано діагностичні тест-системи для молекулярної ідентифікації збудників бактеріальних захворювань риб - бактеріальна хвороба нирок (BKD) Renibacterium salmoninarum, фурункульоз Aeromonas salmonicida, єрсиніоз (Enteric redmouth disease) Yersinia ruckeri, бактеріальна геморагічна септицемія Aeromonas hydrophila, стрептококова інфекція Streptococcus iniae, флавобактеріоз (Bacterial cold water disease, BCWD) Flavobacterium psychrophila, колумнарна хвороба (Columnaris disease) Flavobacterium columnarae, бактеріальна септицимія сома Edwardsiella ictaluri та вібріоз Vibrio anguillarum, а також ендопаразити - проліферативна хвороба нирок Tetracapsuloides bryosalmonae та крутка лососевих (Whirling disease) Myxobolus cerebralis.
2. Способи генетичного контролю племінних ресурсів культивованих видів риб в аквакультурі України.
Максимально ефективне використання потенціалу об’єктів аквакультури України потребує генетичного контролю, а відсутність генетичного супроводу обліку специфіки формування генетичної структури ускладнює одержання груп особин консолідованих за специфічними породними господарсько-цінними характеристиками.
Методи: дослідження поліморфізму продуктів генів – транспортних білків та ферментів за використання методів біохімічної генетики (генетико-біохімічні маркери), ДНК-технологій на основі полімеразної ланцюгової реакції (ДНК-маркери SSR, ISSR), цитогенетичних досліджень (аналіз каріотипу, мікроядерний тест).
Напрямки:
Аналіз генетичної структури популяцій різних видів риб (короп, харіус,товстолобик, райдужна форель, лосось, веслоніс та інші види риб ).
Проведення моніторингових досліджень з контролю генетичної структури та цитогенетичного аналізу племінних стад різних видів риб для раціонального використання їх генофонду. Вирішення проблем філогенії та філогенографії.
Оптимізація схем схрещування для отримання здорового потомства. Використання молекулярно-генетичних методів для оптимального підбору схем схрещування дозволяє виключити генетичне виродження популяції через інбридинг (близькоспоріднене схрещування, які неминуче веде до інбридингу і генетичної депресії). Генетичний аналіз потомства дозволить визначити, від яких виробників ця молодь отримана.
Генетичний моніторинг та оцінка ефективності штучного відтворення.
Система генетичного моніторингу дозволяє оцінити ступінь генетичної спорідненості особин які беруть участь в отриманні статевих продуктів з метою штучного відтворення, а також ідентифікувати потомство, отримане від генотипованих плідників.
Визначення видової приналежності популяцій риб.
Цитогенетичний контроль екологічної стійкості різних видів риб.
Цитогенетичний контроль хромосомного апарату риб, наявність структурних аберацій і кількісних ушкоджень каріотипу необхідний для генетичної експертизи племінних ресурсів риб і підвищення ефективної племінної роботи.
Дослідження специфіки каріотипу різних видів риб для аналізу рівня кількісного і структурного хромосомного поліморфізму досліджених риб; визначення гомологічних пар аутосом і пар статевих хромосом у досліджених видів риб; вивчення рівня хромосомних і геномних мутацій в лімфоцитах і еритроцитах периферичної крові і з'ясування видової специфічності соматичного мутагенезу.
Біоіндикація забруднення водойм за використання мікроядерного тесту.
Мікроядерний тест - показник дестабілізації хромосомного апарату риб, дозволяє оцінити частоту мікроядер індукованих фізичними, хімічними та біологічними мутагенами та використовується як скринінг-система генотоксичної дії кластогенних та анеугенних агентів.
3. Нові внутрішньопородні типи українських порід коропа.
Проведено апробацію масиву та отримано статус внутрішньопородного типу (Наказ Мінекономіки №21 від 6 січня 2021 року «Про затвердження антонінсько-зозуленецьких внутрішньопородних типів української рамчастої та української лускатої порід коропа».
Антонінсько-зозуленецькі коропи виведені методом відтворного схрещування місцевих безпорідних коропів Антонінського держрибзаповідника із дзеркальними галицькими. Ці типи представлені: лускатою та рамчастою формами та завдяки своєму масиву і історії створення, є ядром українських порід. У своїй спадковій основі коропи антонінсько-зозуленецьких внутрішньопорідних типів мають 50% спадкових задатків аборигенних лускатих та 50% дзеркальних галицьких коропів. Рамчастий короп є найбільш продуктивним і витривалим серед усіх малолускатих форм. Плідники як лускатої так і рамчастої лінії пристосовані до відтворення як в природних умовах, так і штучних (заводських) умовах. Середній показник маси тіла самиць віком 5 років становить 4,8-5,3кг, 6 років – 5,7-6,2кг, 7 років – 6,5-7,5кг, 8 років – 7,4-8,6кг, 9 років – 8,2-9кг. При цьому середній показник плодючості впершенерестуючих самиць становить 320-410 тис. ікринок. Самки віком 6-8 років є ядром племінного стада, в якому даний показник перебуває в межах 700-1000 тис. ікринок. При проведенні нересту в ставових умовах середній показник виживаності 3-добових личинок отриманих від елітних плідників лускатої лінії становить – 62,3%, рамчастої – 58,6%. За заводського відтворення, відповідно, даний показник складає 77,6 і 75,3%, що є в межах нормативних вимог, але вище за показник батьківських форм на 5-7%.
4. Комбіновані технології ікряно-товарного осетрівництва.
Результати отримання овульованої ікри сибірського осетра
5. Способи годівлі осетрової молоді кормами, збагаченими комплексом біологічно активних речовин.
Розроблено технологічні аспекти годівлі личинок та малька стерляді звичайної протягом 28 діб від початку екзогенного живлення. Рання годівля базується на застосуванні в раціоні риб живих науплій артемій, як трансфера біологічно – активних речовин. З цією метою розроблено системне використання комплексної збагачувальної суміші, до складу якої входять вітаміни А, Д, Е, В12, поліненасичені жирні кислоти, антиоксиданти і пробіотики, які застосовуються у вигляді ліпосомальної емульсії. В результаті такого підходу, досягається вищий приріст маси риб на 21,3% відносно контрольних груп, а за рахунок покращення неспецифічної опірності - збільшується вихід малька до 83 – 91%.
6. Способи застосування нових (нетрадиційних) кормових добавок у штучних кормах для коропових видів риб.
Основні результати експериментів з вирощування дволіток коропа з додаванням до основного раціону препарату “Актіген” (середні показники)
Досліджено ефективність використання нетрадиційних компонентів у складі коропових комбікормів – пребіотика «Актіген» та сорбенту мікотоксинів «Мікосорб». Використання у складі основного раціону дволіток коропа нових кормових добавок не викликає порушень гістологічної структури кишківнику, сприяє підвищенню ферментативної активності травної системи та поліпшує стан системи антиоксидантного захисту організму риб. У 2020 році за використання пребіотика «Актіген» у складі коропових комбікормів зареєстровано збільшення показників приросту риб на 1,3-45,4% за підвищення рибопродуктивності ставів на 1,2-23,7% зі зменшенням витрат кормів на 10,5-19,1% в експериментальних дослідженнях.
7. Комплексна система регламентації інтенсивності рибальства у великих рівнинних водних об’єктах для забезпечення стабільного поповнення рибних запасів, підтримання оптимальних структурних показників іхтіопопуляцій та здійснення штучного відтворення іхтіофауни.
Пріоритетні завдання формування та експлуатації рибних запасів водосховищ України:
- спрямоване збагачення сировинної бази промислу;
- збереження біорізноманіття іхтіокомплексів;
- раціональне ведення рибальства з урахуванням біопродукційного потенціалу водойм;
- забезпечення державного контролю та регулювання заходів щодо експлуатації водних біоресурсів.
Фактичний та потенційний (за рахунок реалізації прогріми штучного відтворення) вилов водних біоресурсів у внутрішніх водних об'єктах
