Способи генетичного контролю племінних ресурсів культивованих видів риб в аквакультурі України
Методи: дослідження поліморфізму продуктів генів – транспортних білків та ферментів за використання методів біохімічної генетики (генетико-біохімічні маркери), ДНК-технологій на основі полімеразної ланцюгової реакції (ДНК-маркери SSR, ISSR), цитогенетичних досліджень (аналіз каріотипу, мікроядерний тест).
Напрямки:
Аналіз генетичної структури популяцій різних видів риб (короп, харіус,товстолобик, райдужна форель, лосось, веслоніс та інші види риб ).
Проведення моніторингових досліджень з контролю генетичної структури та цитогенетичного аналізу племінних стад різних видів риб для раціонального використання їх генофонду. Вирішення проблем філогенії та філогенографії.
Оптимізація схем схрещування для отримання здорового потомства. Використання молекулярно-генетичних методів для оптимального підбору схем схрещування дозволяє виключити генетичне виродження популяції через інбридинг (близькоспоріднене схрещування, які неминуче веде до інбридингу і генетичної депресії). Генетичний аналіз потомства дозволить визначити, від яких виробників ця молодь отримана.
Генетичний моніторинг та оцінка ефективності штучного відтворення.
Система генетичного моніторингу дозволяє оцінити ступінь генетичної спорідненості особин які беруть участь в отриманні статевих продуктів з метою штучного відтворення, а також ідентифікувати потомство, отримане від генотипованих плідників.
Визначення видової приналежності популяцій риб.
Цитогенетичний контроль екологічної стійкості різних видів риб.
Цитогенетичний контроль хромосомного апарату риб, наявність структурних аберацій і кількісних ушкоджень каріотипу необхідний для генетичної експертизи племінних ресурсів риб і підвищення ефективної племінної роботи.
Дослідження специфіки каріотипу різних видів риб для аналізу рівня кількісного і структурного хромосомного поліморфізму досліджених риб; визначення гомологічних пар аутосом і пар статевих хромосом у досліджених видів риб; вивчення рівня хромосомних і геномних мутацій в лімфоцитах і еритроцитах периферичної крові і з'ясування видової специфічності соматичного мутагенезу.
Біоіндикація забруднення водойм за використання мікроядерного тесту.
Мікроядерний тест - показник дестабілізації хромосомного апарату риб, дозволяє оцінити частоту мікроядер індукованих фізичними, хімічними та біологічними мутагенами та використовується як скринінг-система генотоксичної дії кластогенних та анеугенних агентів.